Суббота, 09 Декабрь 2017 22:15

Кіборги. Герої не вмирають.

Оцените материал
(1 Голосовать)

Кіборги. Герої не вмирають.

7 грудня в широкий прокат вийшла довгоочікувана стрічка Ахтема Сеїтаблаєва «Кіборги». Напередодні відбулося декілька допремєрних показів, а в понеділок фільм показали київськім ЗМІ.

 

 

 

 

Про що цей фільм?

Як зазначено в синопсису – про тиждень з 242 днів справжнього аду – оборону Донецького аеропорту, про наших захисників, що досі не вмираючи ментально для своєї країни, фізично гинуть на Сході кожного дня. Це, якщо не дивитись між рядків кінострічки. Чесне кіно не про стрілялки, про справжню війну, що досі триває не тільки ззовні, а в середині майже кожного з нас. Ви не побачити видовищного екшена, яке вразить вашу уяву, але ви почуєте свої думки, ви нарешті зможете поговорити…про те, що нестерпно болить. Ви зрозумієте чому ми колись, можливо, перестанемо ненавидіти, але чому ніколи не пробачимо. Про те, що на війні можна говорити про все, крім війни. Про Надію, адже Правда на нашому боці. Про те, чому немає сліз, а кожна клітина вибухає від вібрацій. Про танго смерті в ритмі «Гуцулки Ксені» заради майбутнього життя… 

Для кого ця стрічка?

Для тих, хто був на цій війні, та передусім для тих, хто на ній не був, і особливо, для тих, хто досі закриває очі на події в країні і вважає, що це «конфлікт». Подивіться на правду врешті решт! Для тих, хто небайдужий і для тих свідомих українців, хто хоч раз задавав собі питання, які вголос озвучують герої. Для тих, хто страждає на почуття провини, а такі люди точно є, фільм стане сеансом терапії. Кожен знайде у стрічці щось своє, і військові, і цивільні.

Ахтем Сеітаблаєв, режисер

cyborgs01

Особисто в мене немає якоїсь одної улюбленої стрічки про війну. Є цілий ряд фільмів, які мені особисто дуже подобаються. Це і «В бій ідуть одні старі», з голлівудських «Спасіння рядового Раяна», «Падіння Чорного яструба», «Повелитель бурі». Є багато прикладів, які є своєрідними маяками  до яких потрібно прагнути. 

Наталя Ворожбит, сценарист

cyborgs02

З нетерпінням чекаю на повну версію. Було відзнято три з половиною години, а вийшло лише година п’ятдесят. Єдине чим я не задоволена це тим, що не увійшла вся історія. Хоча ми розуміла, що потрібно буде скорочувати, та я не думала, що це буде так важко. В цілому всі молодці, чудові акторські роботи, операторські, Ахтем – молодець. Для мене найбільша травма те, що не увійшла вся історія. Бачила вже повністю весь фільм один раз, і сподіваюсь найближчим часом абстрагуватися і глянути просто як глядач.

Кирило Недря (позивний "Доцент"), консультант

cyborgs07

Цей фільм має дві площини. Якщо дивитися на технічній бік, як техніка виглядає, її розфарбування, як висить прапор, чи була саме таке форма, то в будь-якому випадку є до чого причепитися. За 242 дні змінювалося все. Якщо це відкинути та залишити момент суто емоційно-чуттєвий, однозначно скажу, що задумане вдалося. Я цей фільм бачу не як кіно для тих, хто був в аеропорту, а як фільм, я якому кожний знайде частку себе, не дивлячись на те, де він був, в Пісках, Марїнці,  Дебальцево чи Іловайську.

Ми дійсно там співали, на жаль, тоді не знав «Гуцулки Ксені», то я там би її збацав. Що співали? Та краще вам не знати. Одна з пісень, яку співали і включали сепаратистам – це «Мій лицарський хрест» Сашка Положинського, група Тартак. Дуже сепаратистам подобалась «Я сьогодні в полі чистім розстріляв сепаратиста».

 

Долучитись до соціальної акції  #ЯНебайдужий започаткованої командою фільму та Фондом «Повернися живий» дуже просто – п’ять гривень з кожного придбаного вами квитка піде на допомогу родинам загиблих в аеропорту. Це буде найкраща подяка за те, що ми маємо можливість жити нормальним життям і щодня поринаємо в нашу буденну нон-стоп метушню.

Текст і фото журналіст Ярослава Матвєєнко

Прочитано 210 раз
 

Медиа