Пятница, 21 Июль 2017 23:58

Invictus Games Україна: Ігри Нескорених: Тренувальний табір

Оцените материал
(2 голосов)

На минулих вихідних у команди Invictus games team Ukraine завершився другий тренувальний табір, що тривав два тижні. Перші збори пройшли в останню неділю травня, під час яких був визначений основний та запасний склади збірної. Імена спортсменів, які увійшли до її складу стали відомі 23 квітня. Напередодні, 22 квітня відбулися Національні змагання.

 

 

Основним девізом обох тренувальних таборів на час їх проведення стала фраза «Тренування, тренування і ще раз тренування». З раннього ранку до пізнього вечора нескорені погодними умовами у вигляді травневих злив та липневої спеки, ветерани-спортсмени працювали над покращенням своїх показників. Учасники майже не виходили зі спортзали водно-веслувальної бази ЦСК ЗСУ на Трухановому острові, де вони проживали, не відбігали далеко від стадіону «Спартак» та не відпливали від басейну ЦСК Збройних сил. Тільки велосипедисти залишались невловимими та найстильнішими.

invictuscamp08

invictuscamp06

invictuscamp01

 Як результат: стрімко зростаюча динаміка, особливо, за словами головного тренера Мазура Євгена Івановича, у порівнянні перших та других зборів. Найголовнішою мотивацією для наших хлопців стало те, що до змагань у Канаді залишається всього два місяці.

invictuscamp13

 invictuscamp27

invictuscamp26

Кожного дня з нескореними окрім тренерів працювали ще й військові психологи, адже основна функція Invictus Games все ж таки соціальна та психічна реабілітація військових, а не встановлення спортивних рекордів. Та все ж час на відпочинок знаходився: гра у волейбол вечорами, після обіду  - риболовля, перед сном - читання.

invictuscamp21

Протягом двох тижнів українські Invictus ділилися враженнями від тренувального процесу.

Дмитро Афанасьєв (стрільба з луку)

invictuscamp04

Тренуємось інтенсивно вранці та ввечері. Натреновуємо достатній настріл, вдосконалюємо навички, набуваємо впевненості. У всіх результати покращуються.  Час на відпочинок також знаходимо. Між зборами тренувався тричі на тиждень по три-чотири години. В Торонто їду «в запасі», але якщо, не дай Боже, доведеться замінювати перший номер, то я готовий. Я знаю, який результат можу гарантовано показати. Ми орієнтуємось на результати попередніх ігор.

Дмитро Сидорук (стрільба з луку)

invictuscamp02

Загалом тренування проходять добре: результат зростає. Тут режим тренувань більш стабільний: двічі на день. Вдома намагався тренуватися хоча б раз на день, поєднувати і стрільбу з лука і легку атлетику. На змаганнях плануємо показати ще кращий результат ніж підчас тренувань. Чудова атмосфера та команда сприяють динамці і фізичній, і психологічній, а відтак і спортивній. Invictus Games повністю виконує свій месседж.

Валерій Рак (стрільба з луку)

invictuscamp03

Настрій завжди чудовий, на це впливає в першу чергу те, що в нас гарна команда. Прогрес невеличкий, але він є. Рухаємося вгору поступово всі. Вдома тренувався чотири дні на тиждень по дві години. На змагання у Канаді – єдиний стимул – це перемога. Як кажуть поганий той солдат, хто не мріє стати генералом. Якщо є прогрес спортивний, то звичайно психологічна реабілітація проходить швидше. Маленькі перемоги завжди дають мотивацію.

Роман Панченко (стрільба з луку)

invictuscamp19

Настрій гарний та бойовий. Тренування активніші і, чесно кажучи, важкувато, втомлююсь. Буває легко стріляється, буває не дуже. Перший раз взяв до рук лук взимку і з того часу звичайно є прогрес. Є помилки, є над чим працювати. Тренер наче не скаржиться. В цілому я всім задоволений, гарний колектив та атмосфера, а це найголовніше. Тут всі свої, кожен побував в якійсь гарячий точці. Ціль в Торонто дуже скромна – золото. Якщо не перемога, то хоча б абсолютна перемога. Якщо не золото, то ЗОЛОТО (сміється). Неспортивний інтерес - це неправильно, потрібно їхати за перемогою.

Ольга Василівна Ягодкіна, тренер зі стрільби з луку, майстер спорту міжнародного класу, тренер на ЦСК Збройних сил

invictuscamp05

Своїми підопічними задоволена. Результат у нас потихеньку зростає. У Торонто беремо участь у двох категоріях: професіонали – це наш Дмитро Сидорук та початківці, які стріляють не більше року. Зимою вони всі вперши спробували стріляти з луку на спортивних тестуваннях. Кількість тренувань збільшуються, тож динаміка зростає. В мене троє спортсменів зі Львова, один з Черкас: знаю, що вони тренуються самостійно між зборами, спілкуюся з їх тренерами. До Дмитра Сидорука в мене питань немає. З початківцями відпрацьовуємо техніку, так як в Торонто їм видадуть луки на місці, а от які саме невідомо. Треба бути підготовленими, хочу їх так навчити, щоб могли стріляти з будь-якого луку, командній роботі, стрілять у сильний вітер, в різних умовах. Шанси в Торонто у них є. Будуть стріляти в Торонто двічі по вісімнадцять метрів, загальна кількість – шістдесят вистрілів. Результат шумується і вісім найкращих стріляють у фіналі. Наприклад, якщо порівнювати з результатами у Лондоні, вони проходять у вісімку. Поборотися за медалі – шанси є великі, сподіваюсь на найкраще. Від країни може бути тільки чотири лучники, обмежена кількість по цьому виду спорту, так як він дуже популярний.

Павло Мамонтов (велоспорт)

invictuscamp09

Ці збори більш тренувальні. Якщо минулого разу ми більше спілкувалися, вирішували якісь організаційні питання, зараз чисто тренування. Як хтось казав, спорт трохи притуплює зайві думки. Результати ідуть значно вгору, особливо у порівнянні з першим тренувальним табором. Надій та сподівань на Торонто море, а там побачимо. 

Сергій Торчинський (штовхання ядра)

invictuscamp14

В цей раз тренування інтенсивніші. Динаміка відчутна, не така яка хотілося б, та попереду ще два місяці. Якщо раніше я штовхав ядро на 12 метрів, тепер уже на 13. Думаю результат буде рости. В Торонто, як мінімум, сподіваюся на медаль та, як кажуть, сподіваються на краще, а готуються до найгіршого (посміхається). Хочеться не з пустими руками повернутися, щоб частіше піднімався наш прапор, який, з хлопцями домовилися, веземо с собою. Незабутні враження, коли тебе нагороджують медаллю. Бажаю кожному в житті хоч раз таке відчути.

Василь Пашкевич (пауерліфтінг)

invictuscamp10

Настрій та атмосфера хороші. Наразі прохожу шістнадцяти тижневий план циклу підготовки. Ще десять тижнів, динаміка є. В Торонто сподіваюсь бути у найкращій формі. На який результат ми виходимо по жиму лежачи буде остаточно видно у вересні.

Олександр Писаренко (веслування на тренажері, концепт)

invictuscamp11

Тренування проходять чудово. Ось бачите страждаємо від спеки (посміхається). Тренер весь час вигадує нові завдання, хоче як краще. Чесно кажучи, важко. Все ж таки великий спорт – це тяжка праця. Зрушення є. На третіх зборах буде видно, чи готові ми до Торонто. Вилітаємо за два дні до змагань, думаю встигнемо акліматизуватися. По веслуванню я поки що не хвилююся: маю результати на зборах кращі ніж у минулорічного переможця. Та будемо дивитися. Головне зараз покращити техніку, щоб був якийсь запас. Техніка – це хвороба зараз найголовніша.  В молодості займався веслуванням, але зараз все по-новому. Необхідно вчитися знову, згадувати, виробляти тактику. Ти більше це імітація, таких концептів не було, на воді ж все по-іншому. Це ціла наука. Тренер з нами мучиться.

Павло Тихонівський (веслування на тренажері, концепт)

invictuscamp25

Тренування проходять двічі на день. Атмосфера робоча. Важко, але тренуємося. Динаміка росте, але на витривалість у мене вона повільно росте. Певно даються взнаки п’ять наркозів. М’язи відновилися непогано, але з кардіовитривалістю тяжче, та все ж працюємо. Між таборами тренуюся чотири - п’ять разів на тиждень. Якщо буде змога виступити в Торонто: треба перемагати!

Валерій Чикиринда, тренер з веслування на тренажері (концепт-2)

invictuscamp12

Динаміка є, спостерігаю за нею, переважно працюємо зараз над технікою. витривалістю. Багато з учасників не бачили раніше цього тренажера, знайомлю з концептом, намагаюсь кожного дня давати максимальні навантаження. Між зборами ми підтримували зв'язок, кожен тренувався або окремо, або приїздив сюди. Щодо шансів у Торонто, скажу що порівнюючи з минулорічними результатами переможців, двоє з моїх підопічних уже мають такий результат. Та спорт річ непередбачувана: завжди бувають несподіванки, темні конячки. Спорт це ще й вдача. Ми обирала найперспективніших, тих, хто має на нашу думку здобути медалі. Концепція тренування залежить ще від дистанції, в який змагаються спортсмен.

Юрій Дмитренко (легка атлетика та веслування на тренажері, концепт)

invictuscamp16

Результат зафіксований на початку цих зборів порівняно із закінченням минулих був значно кращий. Сподіваюсь побачити ті цифри, на які розраховую, сам бачу що динаміка є.  Зараз більше працюю над бігом, ніж над веслуванням, так як у веслуванні (прим. веслування на тренажері) в мене вже якась техніка є, просто треба нагрібати по якості та кількості. Це я можу робити без тренера. З бігом ситуація інша. Легкою атлетикою почав займатися нещодавно, тож поки є можливість працювати з тренерами, користуюся цим. Вони дають круті завдання. Тому я найбільшу увагу приділяю саме бігу. Мої дистанції зараз -100, 200, 400. Після зборів буду переходити на довші, коли уже буде спортивний протез.  2 -2, 5 км бігаю, можу й більше та це не на користь здоров’ю. З новим спортивним протезом зможу збігати скільки дозволять душа та фізичний стан. Хоча кілька місяців доведеться до нього адаптуватися, так як він працює зовсім по-іншому, ніж звичайний.

(прим. Нещодавно стало відомо, що Юрій став учасником Української команди Марафону Морської піхоти США, що відбудеться в жовтні цього року Вашингтоні. Разом з Юрієм будуть бігти Вадим Свириденко, Артем Лукашук, Дмитро Блохін, Юрій Писарчук).

Вадим Свириденко (легка атлетика)

invictuscamp18

В Україні необхідно терміново провести реформи в законодавстві та внести законопроект по спортивному протезуванню. Спорт залишається найефективнішим у реабілітації ветеранів АТО. Сьогодні не один атовець готовий займатися спортом, але шансів для цього дуже мало. Все робиться завдяки волонтерській допомозі. Потрібно провести нові постанови і знову ж таки навчати фахівців. В кінці цього місяця до нас приїдуть канадійці навчати наших фахівців (усього 25) і це дуже важливий крок в розвитку спортивного протезування. П’ятьом нашим хлопцям будуть надані спортивні протези. Наразі ми частіше за все використовуємо протези німецького виробництва. 

 Цього разу до розкладу тренувань фізичних додалися інтелектуальні вправи: наші нескорені засіли за підручники і сумлінно студіювали англійську.

Волонтер Ілона Волошина розповіла, які успіхи хлопців на фронті іноземного спілкування, та як вона стала найвідданішим волонтером Ігор:

invictuscamp07

У 2014 р. я почала займатись військовим волонтерством: збирати та передавати посилки, їздити безпосередньо на передову. Чому саме військовим? Бо тоді потрібна була допомога нашим воїнам і хто допоміг би, якби не ми? Я гадаю, що якщо ти не захищаєш країну на Сході України , то маєш допомагати тим,хто це робить. Згодом я почала цікавитись реабілітацією та абілітацією військових, які повертаються з війни.

Взимку я дізналась що незабаром буде відбір до Ігор Нескорених у Києві. Я на той час, навчалась в Українській Академії Лідерства і ми з моїми друзями зголосились волонтерами на регіональному, додатковому відборах, а потім ще й на національних змаганнях. Invictus Games вже став для мене частиною мого життя. Ще тоді я потоваришувала з деякими учасниками та іншими волонтерами. В червні я дізналась, що учасникам потрібно допомогти з англійською мовою, і я із задоволенням погодилась. Мені дуже комфортно з військовими. З ними забуваєш про всі негаразди, втому та проблеми, бо сумувати вони точно не дадуть.

Особливість учасників Ігор Нескорених в тому, що вони змагаються не з іншими, а з самими собою. На тренуваннях,я помітила, що стрільці порівнюють свої результати з вчорашніми , а не з результатами побратимів. Також щиро радіють успіхам кожного з них.

Вражена була їхньою витривалістю та працьовитістю. Буває,що тренуються на сонці і в спеку +30, а після тренувань ще й мають заняття з англійської або від "Побратимів".  Заняття з англійської мови проходили через день. Спочатку були всі разом, а згодом я поділила їх на рівні між собою групи, щоб і там і там були ті, хто краще знають мову, щоб підтягували інших. До цього я ніколи не викладала  дорослим, лише дітям. Тому дуже хвилювалась, чи буде їм цікаво.

Учасники мають різний рівень володіння англійської, деякі взагалі її ніколи не вчили. Але дуже класно, що в них немає мовного бар'єру, вони не бояться робити помилок, навіть, якщо не знають як читається якесь слово. Загалом, заняття проходили успішно. Хлопці вивчили нові слова та фрази, які допоможуть їм зорієнтуватися в аеропорту.  Буду рада, якщо це їм дійсно стане в пригоді або їх зацікавить вивчення англійської мови.

Invictus Games це про вміння не тільки перемагати, а й гідно програвати, це про побратимство, підтримку, силу волі, бажання, віру та велику працю над собою.

Invictus Games ще від лютого стали частинкою мого життя. Колись я лише читала комікси про супергероїв, а зараз особисто з ними знайома. Ні, я не перебільшую. Вони справді існують. Це дивовижні люди, які є сильнішими за метал, бетон, перешкоди та біль. Вони перемогли свого найбільшого ворога-себе: свої "не хочу, не можу, не буду".

Ці люди надихають мене бігти о 7:00 ранку, в дощ чи в спеку, пригати в Дніпро, навіть якщо не вмієш плавати, здавати кров, а потім бігти і кататись на велосипеді, простіше ставитись до невдач та матеріальних речей, любити життя, не боятися, не вагатися і діяти.

Я звикла до їхнього чорного гумору, підколів, "блястящого" сленгу та щирості. І мені точно не вистачатиме ранкових та вечірніх чаювань, запитань "Тічер, сьогодні буде англійська?" або моє улюблене "Ти ще не поїхала?", щирих розмов та криків тренера, що ми запізнюємось. Нехай через рік ФБ нагадає мені про цей неймовірний тиждень.

Валерій "Краб" казав, що для того, щоб бути щасливим, треба обіймати щодня мінімум 7 людей. Я точно щаслива. Пишаюсь знайомством з кожним із вас та неймовірно вдячна вам, любі, за те, що ви є і за те, що я мала таких класних учнів.

Мені було дуже комфортно, безпечно та тепло з вами! А також дяка тим людям, які "тащать" на собі всю організацію та головний біль. І звичайно за те, що взяли мене в помічники. 

 Підчас перших тренувальних зборів Invictus games team Ukraine двічі приймали високих гостей: представник НАТО в Україні та представники благочинної британської організації Crown Agents.

invictuscamp22

invictuscamp23

 Crown Agents закупили та подарували збірній велосипеди та сучасні луки.

invictuscamp20

 Другий тренувальний табір був відзначений справжньою історичною подією для наших нескорених: 10 липня відбулася зустріч Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга зі збірною командою України «Ігор Нескорених» в  Мистецькому Арсеналі. Генеральний секретар НАТО урочисто вручив дорожні сертифікати членам збірної.

invictuscamp24

 Поки команда готується до останніх перед вильотом у Канаду спортивних зборів, що пройдуть у вересні і триватимуть три тижні, у кожного українця є можливість долучитися до підтримки нашої збірної в ініціативі «Мільйон голосів».

invictuscamp17

 

Більше подробиць за посиланням: http://invictusgames.in.ua/million-voices-promo

Треті Invictus games пройдуть у Торонто, Канада, з 23 по 30 вересня 2017 року.

invictuscamp28

Коротко про змагання:

В вересні 2014 року в Лондоні відбулися перші Ігри Нескорених (Invictus Games), у яких взяли участь 300 ветеранів з 14 країн світу.  В травні 2016 році змагання пройшли в  Орландо, Флоріда, США.  Цього року серед учасників з 17 країн світу з 23 по 30 вересня в Торонто, Канаді, відстоювати честь країни вперше будуть українські військовослужбовці. Ідея Invictus games (Ігор Нескорених) належить онуку королеви Великобританії Єлизавети ІІ принцу Гаррі. Їх головна мета – за допомогою спорту та змагань прискорити фізичну, соціальну та психологічну реабілітацію тих, хто заради своєї країни віддав здоров’я. Через поранення і травми життя багатьох військовослужбовців та ветеранів ніколи не буде таким, як раніше, але воно так чи інакше продовжується.

 

Більше фото першого та другого тренувальних таборів у фотогалереї

http://unuj.org/ru/foto/item/6784-invictus-games-ukrayina-igri-neskorenih-trenuvalniy-tabir-fotoreportazh.html

Текст та світлини

журналіст та волонтер Ярослава Матвєєнко

Прочитано 1113 раз